Цистит у котів

Цистит у котів

Досить часто в нашу клініку звертаються власники зі скаргами, що їх улюбленець часто сідає на лоток, ходить в туалет у недозволених місцях, непокоїться при сечовипусканні, або взагалі не може сходити в туалет. Найчастішою причиною таких зовнішніх проявів є цистит – запалення стінки сечового міхура.

Це досить поширене захворювання серед котів. Кожна 20-та кішка протягом життя зіткнулась з ним хоча б раз.

Дане захворювання не залежить від віку, породи, типу харчування, статі вихованця. Однак, через будову сечовивідної системи самці більш схильні до цієї хвороби.

Залежно від того, як протікає захворювання, розрізняють гостру (має більш виражену симптоматику) та хронічну форму циститу. Хвороба швидко переходить у хронічну форму, періодично загострюючись, завдаючи тварині сильний дискомфорт.

Причини циститу

• Раніше перенесені запальні процеси, пов'язані з сечовивідною системою.

• Сечокам'яна хвороба та інші патології системи виділення. 

• Травми. Найчастіше це відбувається при падінні тварини.

• Переохолодження (тривале перебування тварини на холодній підлозі або підвіконні).

• Існує також «ідіопатичний» цистит (емоційно обумовлений).

 

Часто господарі ігнорують симптоми циститу та сподіваються, що захворювання пройде самостійно, але це велика помилка!

 

Симптоми циститу:

• Часте сечовипускання – від 2-4 разів на годину та більше.

• Тривалий процес сечовипускання, що завдає тварині дискомфорту.

• Сечовипускання у не призначених для цього місцях (так тварина намагається полегшити біль, справляючи свою потребу поза лотком).

• Гематурія (наявність крові у сечі).

• Часте вилизування пахової області.

• Різкий та специфічний запах сечі.

У деяких випадках, крім перерахованих вище симптомів, відзначають млявість, повну або часткову відмову від їжі, нудоту. При сильному больовому синдромі також може бути підвищена температура тіла.

Діагностика та лікування

Не намагайтеся поставити діагноз своєму улюбленцю самостійно та розпочинати лікування в домашніх умовах! Довірте цю справу ветеринарному спеціалісту, щоб вашому пухнастику не довелося пити зайві пігулки, а вам – витрачати зайві кошти)

Під час первинного огляду ветеринарний лікар за допомогою пальпації черевної порожнини оцінює ступінь наповненості сечового міхура, його напруженість та болючість. Крім цього, збирає анамнез та ставить попередній діагноз – цистит. Далі проводиться додаткова діагностика – аналіз сечі та ультразвукове дослідження (УЗД) сечового міхура. За результатами досліджень ветеринарний лікар ставить остаточний діагноз та призначає лікування.

Також у деяких випадках може знадобитися деяке додаткове обстеження: аналізи крові та бак посів сечі. Перше стосується, як правило, котиків старшого віку, тому що в їхньому організмі можуть спостерігатися хронічні системні патології, які можуть ще більше ускладнювати ситуацію. Наприклад, хронічна ниркова недостатність. Бак посів сечі дозволяє визначити чутливість до антибактеріальних препаратів, що допоможе ветеринарному лікарю призначити правильний, ефективний антибіотик.

Лікування циститу полягає у застосуванні антибіотикотерапії (допомагає зупинити розвиток бактеріальної флори), спазмолітиків (полегшують процес сечовипускання), протизапальних препаратів; за наявності крові в сечі також використовують кровоспинні препарати.

У випадку затримки сечі проводиться катетеризація уретри, завдяки чому виводять сечу з сечового міхура, промивають його та вводять протизапальні та знеболювальні препарати.

Катетеризація уретри

 

Як правило, перші 3-5 днів маніпуляції проводяться в клініці до стабілізації стану тварини, далі можна переходити на домашнє лікування під контролем ветеринарного лікаря.

Важливо! Навіть при успішному лікуванні циститу у кішок можливі рецидиви. Цілком уникнути їх неможливо. Тому дуже важливо уважно спостерігати за своїм пухнастиком, і при найменших ознаках загострення звернутися до ветеринарної клініки. А також періодично робити обстеження свого улюбленця)

Статтю підготувала асистент ветеринарного лікаря Яковенко Дар'я Романівна