Карієс у собак та кішок

Карієс – поширений термін, що позначає ураження твердих тканин зуба (емалі та дентину), викликаний патологічним впливом на кальцій, що міститься в них, бактеріями ротової порожнини. Це захворювання дуже поширене у людей, але досить рідко зустрічається у собак і кішок

Чи буває карієс у собак та кішок?

Так буває. Хоча дуже часто власники помилково приймають будь-які зміни кольору емалі за карієс, статистика говорить, що карієс зустрічається у 5,25% собак, при чому практично завжди ці ураження білатеральні, тобто ідентічні справа и зліва, ніби в дзеркальному відображенню, що добре помітно на фото.

У собак і кішок карієс зустрічається набагато рідше, адже їх зуби пристосовані рвати і розкушувати, а не перетирати і подрібнювати їжу, тому вони мають більш конусоподібну форму, менше фіссур і ям, де зазвичай ховаються каріогенні бактерії. Також це обумовлено іншим характером харчування (менший вміст вуглеводів) і pH шлункового соку (близько 7,5 у тварин, в той час, як у людей близько 6,5), наявність в ньому буферних кислот, нижчий рівень амілази в слині, яка розщеплює крохмалі до вуглеводів, які, як ми вже говорили, є живильним середовищем для каріозних бактерій.

Чому у собак виникає карієс?

Факторів, які впливають на розвиток карієсу у тварин досить багато. До них відносять:

•  Нерівна горбиста або шорстка поверхня зуба, яка є відмінним місцем прикріплення і життя бактерій; виходячи з цього, дуже часто карієс формується на перших верхніх молярах між буграми, а також на 4му верхньому премолярі (фіссура щічної поверхні) і на нижньому першому молярі (між мезіальним і центральним бугром);
• Наявність специфічних каріогенних бактерій;
• Погана гігієна - наявність залишків їжі на зубах і яснах тварини.

Як він розвивається?

Бактерії на поверхні зуба ферментують карбогідрати, виділяючи при цьому кислоти, які впливають на емаль. Демінералізація емалі призводить до того, що руйнується матриця зуба і емаль стає м'якою. При подальшому розвитку невеликі пошкодження поверхні емалі просуваються глибше, викликаючи руйнування дентину і порожнини стають візуально помітними.

Що робити?

Зазвичай є баланс, обмін мінералів емалі і слини. У нормі невеликі втрати мінералів швидко нівелюються мінералами, які в достатній кількості присутні в слині наших улюбленців і ми не спостерігаємо жодних уражень. На ранніх стадіях (до руйнування протеїнової матриці) захворювання йде саме по собі. Якщо ж матрикс вже зруйнований і є видимі порожнини, необхідно лікування, яке зупинить процес руйнування вглиб зуба і закриє порожнину - пломба.

Якщо ж порожнина настільки глибока, що відкрита пульпарная камера зуба, він інфікований і на дентальній рентгенограмі є ознаки пульпіту, такий зуб краще видалити..

Двосторонні каріозні ураження на верхніх молярах у кішки.

Етап лікування - встановлення фотополімерної пломби.

У клініці ВетМакс ви можете за попереднім записом проконсультуватися зі стоматологом, провести стоматологічний огляд, рентген, а також лікування зуба фотополімерними і іншими матеріалами, видалення зуба. Слідкуйте уважно за вашими улюбленцями і станом їх здоров'я навіть в дрібницях, адже своєю любов'ю вони цього заслуговують!

Матеріал підготувала ветеринарний стоматолог Сікорська Марія Олександрівна.